Українська освіта готується до завершального етапу реформи “Нової української школи”, який стартує наступного року. Головною зміною стане перехід на 12-річне навчання та повний поділ шкіл на три незалежні рівні. Які ще зміни чекають учнів та вчителів та навіщо це взагалі робиться? Реформа давно назріла Високопосадовці кажуть, що необхідність реформування школи зумовлена тривалим застоєм та очевидними ознаками деградації старої освітньої вертикалі в Україні. Застарілі методики навчання, перевантаження другорядним фактологічним матеріалом та відсутність реальної профорієнтації призвели до того, що рівень знань випускників перестав відповідати вимогам сучасності. Реформа має на меті зупинити цей занепад, замінивши пострадянську інерційну модель гнучкою системою, де якість освіти та практичні навички дитини стають важливішими за формальне перебування у шкільних стінах. “Освіта є цілісним організмом. Ми розмикаємо систему, яка оцінює сама себе. Деградація, про яку ми говоримо, відбувалася в тому числі через стару управлінську модель. Зараз ми закриваємо проблеми на рівні базової школи, щоб у старшу профільну школу діти заходили вже більш підготовленими”,- каже Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України. Школа за європейським лекалами Головним нововведенням стане впровадження 12-річного навчання та поділ навчальних закладів на три автономні рівні. Це означає, що звичний формат навчання “з першого по одинадцятий клас в одній будівлі“ поступово відійде в минуле.
Стратегія Міністерства освіти передбачає повну перебудову шкільної мережі за європейськими стандартами, де кожен освітній ступінь отримає власну автономію. Початкова ланка для учнів перших чотирьох класів залишиться максимально наближеною до домівок для комфорту найменших. На середньому етапі в гімназіях школярі з п’ятого по дев’ятий класи здобуватимуть загальну базу та шукатимуть власні зацікавлення. Фінальний етап переміститься до профільних ліцеїв, які функціонуватимуть окремо від молодших класів. Саме тут старшокласники отримають справжню свободу вибору після завершення дев’ятирічки, орієнтуючись на майбутню професію. Академічні, наукові чи спеціалізовані ліцеї дозволять готуватися до університетів за конкретними напрямками. “Будемо відверті: перший курс університету сьогодні – це зазвичай час “вирівнювання”, повторення шкільної програми. Нова профільна школа цю проблему нівелює. Це важливо для переходу на євростандарт освіти: щоб європейці без зайвих питань визнавали наші шкільні атестати, а наші діти не витрачали зайвий рік на підготовчих курсах за кордоном”, – каже Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Важливою частиною змін стане десятий клас, який діятиме як адаптаційний період для остаточного визначення профілю без зайвого тиску. Протягом наступних двох років навчання фокусуватиметься лише на важливих для учня предметах, що допоможе зняти перевтому та забути про послуги репетиторів завдяки якісній підготовці на уроках. “Головна ідея старшої профільної школи – це свобода вибору. Учень чи учениця мають отримати можливість самостійно конструювати свою освітню траєкторію, обираючи профілі, предмети та курси, які їм цікаві й потрібні для майбутньої професії”, – каже Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження НУШ. Водночас держава залишає незмінний перелік базових дисциплін для кожного випускника. Українська мова з літературою, історія нашої країни, математика, англійська, фізична підготовка та захист України залишаться обов’язковим фундаментом незалежно від обраного учнем профілю. Перехід буде поступовим Перехід до нової моделі буде поступовим. Школи, які не планують навчати дітей початкових класів, уже зараз припиняють набір до перших класів. Водночас ті учні, які вже розпочали навчання у своїх школах, матимуть змогу завершити освіту за старими правилами або обрати нові варіанти у перехідний період. “Ми вже розпочали відбір закладів, які долучаться до пілотування 12-річки з вересня 2026 р. Наше завдання – перевірити на практиці, як працює Державний стандарт профільної освіти. Учень у 10 класі має не просто “готуватися до життя”, а проживати його в школі, самостійно формуючи свій розклад з тих предметів, які йому знадобляться для професії”, – каже Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України. Якими були перші етапи реформи Трансформація української освіти розпочалася ще у 2017 р., коли концепція “Нової української школи” заклала фундамент для повної зміни філософії навчання. Перший етап, що тривав до 2022 р., докорінно змінив початкову ланку. Головний акцент змістився з простого накопичення фактів на розвиток життєвих компетентностей. Молодші школярі почали опановувати світ через гру та дослідження, а замість страху перед оцінками отримали систему вербального заохочення. У цей час утвердилася педагогіка партнерства, де вчитель став наставником, а не просто транслятором інформації.
З вересня 2022 р. реформа охопила базову середню освіту. Попри виклики воєнного стану, учні 5-9 класів перейшли до навчання, орієнтованого на критичне мислення та інтеграцію дисциплін. Школи здобули більше автономії у формуванні програм, а підлітки – можливість активніше впливати на свій розвиток. Зараз це покоління учнів рухається до фінального етапу змін. Критика реформи Реформа профільної середньої освіти, попри її амбітні цілі, стикається з гострою критикою з боку експертів, освітян та батьків. Основні зауваження стосуються несвоєчасності радикальних змін в умовах війни, ризику руйнування освітньої мережі в сільській місцевості та хронічного недофінансування. Багато хто вбачає в розділенні шкіл на три рівні загрозу “освітньої нерівності”, оскільки академічні ліцеї з якісним обладнанням концентруватимуться у великих містах, тоді як діти з сіл будуть змушені або долати великі відстані до опорних закладів, або обирати професійні коледжі не за покликанням, а за територіальною близькістю.
Ще одним болючим питанням є невідповідність між задекларованою “свободою вибору” та реальними ресурсами шкіл. Опоненти реформи зазначають, що без належної кількості підготовлених вчителів та сучасної матеріальної бази варіативність предметів залишиться лише на папері. Окрім того, додавання 12-го року навчання викликає спротив у батьків, які вважають це штучним затягуванням дитинства та зайвим навантаженням на бюджет родини й держави. ”Проблема в тому, що ми намагаємося накласти нову структуру на стару інфраструктуру та знекровлений кадровий ресурс. Якщо ліцей не запропонує принципово іншої якості викладання, 12-й рік навчання перетвориться для підлітків на ще один рік відбування черги, що тільки посилить освітні втрати та демотивацію”, – каже Микола Скиба, експерт напряму ”Освіта” Українського інституту майбутнього. Вікторія Хаджирадєва
