Через те що Угорщина заблокувала кредит ЄС для України у розмірі 90 млрд євро, узгоджений у грудні, в НБУ не виключають того, що будуть змушені увімкнути друкарський станок. Чим це загрожує та чи ще є час, аби цього уникнути? Два шляхи для фінансування дефіциту коштів Голова НБУ Андрій Пишний очікує на надходження грошей ЄС у перші тижні квітня. Про це він сказав в інтерв’ю виданню Bloomberg. Водночас, якщо цього не станеться Україна може увімкнути друкарський станок.
Пишний зазначив, що зрештою мало що можна зробити для заміни фінансування в такому масштабі. За його словами у такому випадку є два шляхи для фінансування дефіциту коштів: ринок внутрішнього боргу та монетизація бюджетних потреб. “Якщо припустити, що Україна з якихось причин не отримає доступ до цієї кредитної підтримки, то існують два основні джерела фінансування цього дефіциту: внутрішній ринок боргових зобов’язань та монетизація бюджетних потреб”, – сказав голова НБУ. Мова йде про позики всередині країни через ОВДП і друк коштів для фінансування державних видатків, який називається монетизацією бюджету.
Наразі, за словами заступниці міністра фінансів Ольги Зикової, внутрішній ринок держоблігацій залишається одним із найбільших джерел фінансування держбюджету. У 2025 р. на аукціонах з розміщення ОВДП до державного бюджету було залучено 13,7 млрд дол. А вже з початку 2026 р. вдалося мобілізувати 3,2 млрд дол. за рахунок ОВДП.
Водночас, на її думку масштаб викликів є безпрецедентним. За її словами, з огляду на те, що загальні потреби у відновленні та реконструкції на 2026-2035 рр. становлять майже 588 млрд дол. а пріоритетні потреби лише на 2026 р. оцінюються у 15,25 млрд дол. при наявному дефіциті фінансування близько 9,5 млрд дол., масштаб викликів є безпрецедентним. “За таких умов Україні критично необхідно залучати подальшу консолідовану підтримку міжнародних партнерів для забезпечення стійкого відновлення та економічної трансформації”, – заявила Зикова. Чим загрожує увімкнення друкарського верстату? Емісійне фінансування дефіциту бюджету, яке часто називають увімкненням друкарського верстата, є вимушеним кроком із серйозними макроекономічними наслідками. Коли держава створює додаткову грошову масу, що не підкріплена зростанням виробництва товарів чи послуг, порушується фундаментальний баланс ринку. Першим і найбільш помітним результатом стає прискорення інфляції. Велика кількість грошей у обігу починає “полювати” на обмежений обсяг ресурсів, що неминуче штовхає ціни вгору. Це б’є по купівельній спроможності громадян, фактично виступаючи прихованим податком, який найбільше відчувають вразливі верстви населення з фіксованими доходами. “Індекс споживчих цін в Україні, який у лютому зріс більше, ніж очікувалося – до 7,6% у річному обчисленні – може зрости на цілих 0,9 процентних пунктів на тлі кризи”, – зазначає Пишний. Окрім внутрішнього зростання цін, надмірна емісія створює колосальний тиск на національну валюту. Надлишок гривневої ліквідності на ринку стимулює попит на іноземну валюту, що призводить до девальвації. Знецінення гривні автоматично здорожує критичний імпорт, зокрема енергоносії та медикаменти, що запускає нову хвилю інфляційної спіралі. “Головна загроза полягає в тому, що емісійна гривня моментально опиниться на валютному ринку. Це спровокує ланцюгову реакцію: різкий стрибок курсу, паніку серед населення та неконтрольоване зростання цін на базові товари.”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. На міжнародному рівні неконтрольована монетизація дефіциту сприймається як ознака глибокої фінансової нестабільності. Це підриває довіру іноземних інвесторів, оскільки стабільність грошової системи є ключовою вимогою для отримання пільгових кредитів.
Зрештою, тривале використання емісії як основного джерела фінансування витрат створює ілюзію вирішення проблем, тоді як насправді вона лише накопичує структурні дисбаланси, які згодом вимагатимуть значно болючіших методів стабілізації економіки. Можуть допомогти країни Балтії та Північної Європи Єврокомісія продовжує шукати рішення для виділення Україні заблокованого Угорщиною кредиту, водночас поки що результатів немає.
За словами офіційної речниці Єврокомісії Паули Пінью робота триває для того, щоб знайти рішення для розблокування цієї позики.
Проте в ЄС є альтернативний план, на випадок, якщо не вдасться переконати Орбана. Є варіант, що Україна може отримати фінансову допомогу від окремих країн ЄЄ. Зокрема мова йде про допомогу з боку країн Балтії та Північної Європи
Якщо Орбан і Фіцо не змінять позицію, країни Балтії та Північної Європи підготували свій план. Він передбачає близько 30 млрд євро двосторонніх позик, які не потребують схвалення всіх країн ЄС. Цієї суми має вистачити Україні на забезпечення своїх потреб протягом першої половини 2026 р.
Окремо міністр фінансів Нідерландів Елко Гейнен заявив, що його уряд готовий надавати Україні 3,5 млрд євро щороку до 2029 р. у вигляді двосторонньої підтримки. “Уряд Нідерландів підтверджує свою непохитну відданість Україні та готовий забезпечити стабільну двосторонню підтримку в розмірі 3,5 млрд євро щорічно на період до 2029 р. включно”, – сказав він. Вікторія Хаджирадєва
