Влада Угорщини пропонувала допомогу Ірану одразу після операції проти бойовиків Хезболли із використанням замінованих пейджерів у вересні 2024 року. Про це повідомляє The Washington Post.
Зазначається, що невдовзі після смертельної атаки Ізраїлю, внаслідок якої у вересні 2024 року вибухнули тисячі пейджерів Хезболли, уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана висловив готовність надати Ірану розвідувальну інформацію та результати внутрішнього розслідування.
Як свідчить копія урядової стенограми телефонної розмови, яку отримала західна розвідка та вивчило WP, 30 вересня 2024 року міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто під час розмови з іранським колегою Аббасом Арагчі заявив: “Наша секретна служба вже зв’язалася з вашими службами, і ми поділимося всією інформацією, яку зібрали під час розслідування”.
Угорщина тоді опинилася в центрі уваги, оскільки тайванська компанія, чий бренд був розміщений на пристроях, повідомила журналістам, що вони були виготовлені угорською компанією за ліцензійною угодою.
Згідно зі стенограмою, Сійярто сказав у розмові з Арагчі: “Я просто хотів особисто повідомити вам, що наші служби вже зв’язалися з вашою”.
Коли Арагчі відповів, що він “дуже вдячний вам за все це”, Сійярто вимовив: “Абсолютно, абсолютно”.
“Якщо вам знадобиться додаткова інформація або ви захочете зв’язатися зі мною, я завжди до ваших послуг”.
Сійярто заявив, що Будапешт не має жодного стосунку до атаки 17 вересня в Лівані, внаслідок якої загинули 12 людей і було поранено щонайменше 2800.
“Ці пейджери не виробляються в Угорщині, вони ніколи не були в Угорщині, і жодна угорська компанія ніколи не мала фізичного відношення до цих пейджерів, – зазначив Сіярто.
Як пише видання, цей дзвінок і готовність угорської сторони співпрацювати з Іраном викликають незручні питання щодо відносин уряду Орбана з Тегераном на тлі конфлікту між США та Іраном.
Крім того, це суперечить офіційній політиці Будапешта щодо підтримки Ізраїлю, зокрема під час голосувань у Раді Безпеки ООН, а також рішенню про вихід з Міжнародного кримінального суду у квітні 2025 року під час візиту до Будапешта прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.
