Україна веде переговори з Євросоюзом щодо можливого пом’якшення або винятків із механізму вуглецевого мита CBAM для металургії. Тим часом цей інструмент уже створює серйозні ризики для експорту та може підірвати одну з ключових індустрій країни, повідомило напередодні видання Politico.
Журналісти нагадують, що CBAM, який запрацював у фінансовому вимірі з 2026 року, передбачає додаткові платежі за викиди CO₂ при імпорті продукції до ЄС, зокрема сталі. Формально він має вирівняти умови конкуренції, але для українських виробників, які працюють в умовах війни, це означає суттєве подорожчання експорту.
За даними бізнесу, вплив механізму відчувається вже зараз. Частина європейських покупців відмовляється від контрактів через нові витрати, а окремі компанії повідомляють про фактичну втрату замовлень на початку 2026 року. ЄС залишається ключовим ринком для української металургії, тому такі зміни мають системний ефект.
Додатковим фактором тиску є скорочення обсягів експорту через війну. Поставки металопродукції з України зменшилися більш ніж удвічі порівняно з довоєнним періодом. Галузь також стикається з безпековими ризиками та ускладненнями логістики, зокрема атаками на портову інфраструктуру.
На цьому тлі уряд веде перемовини з Єврокомісією щодо можливих рішень: йдеться про надання спеціальних умов або відтермінування застосування механізму для України. До процесу залучені представники уряду, які збирають додаткову аналітику та пропозиції від бізнесу.
Але у ЄС поки що немає чіткої позиції щодо можливих винятків, вказує видання: раніше подібні запити від інших країн не були підтримані, а рішення щодо України залежатиме від оцінки Єврокомісії. Окремі європейські політики допускають можливість перегляду підходів, але наголошують, що це потребує додаткового аналізу.
Українська сторона розглядає металургію як критично важливу галузь – як для економіки, так і для оборонного сектору та післявоєнного відновлення. Відтак питання CBAM виходить за межі торговельної політики і стосується економічної стійкості держави.
Попри наявність переговорів, учасники ринку оцінюють перспективи досягнення швидкого рішення як невизначені. Без змін у підходах ЄС ризики подальшого скорочення експорту та втрати частини промислового потенціалу залишаються високими.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. Загальний обсяг втрат за це період може скласти $11,3 млрд.
