США та НАТО виявляться не готовими відреагувати на гіпотетичну скоординовану атаку Китаю та Росії, якщо Пекін нападе на Тайвань, а Москва одночасно завдасть удару по одній із країн НАТО у Східній Європі. До такого висновку доходить журналіст Саймон Шустер у своїй статті для The Atlantic.
Гіпотетична атака
Наразі сценарій такої атаки розглядається як гіпотетичний. Навіть якщо Китай і Росія вирішать діяти спільно, масштаби цієї координації будуть такими, що їх не вдасться приховати, і це дасть США та їхнім союзникам час на підготовку до оборони. Однак, зазначає Шустер, опитані ним експерти та стратеги не змогли чітко відповісти на запитання, що робив би Захід у подібній ситуації, та зізналися, що детально такі ризики практично ніхто не вивчає.
Директорка дослідницького відділу Коледжу оборони НАТО в Римі Флоренс Гауб розповіла The Atlantic, що стратеги Альянсу «гостро усвідомлюють» цю прогалину в плануванні, але не роблять жодних кроків для її усунення.
Колишній контрадмірал ВМС США Марк Монтгомері, який спеціалізується на проведенні масштабних військових ігор, розповів, що він та його колеги востаннє вивчали можливість війни на два фронти проти Росії та Китаю 15 років тому, і «нічого доброго з цього не вийшло». З’ясувалося, що у США не було ні достатніх запасів зброї, ні промислового потенціалу для того, щоб підтримувати тривалі бойові дії на кількох фронтах.
Ідеальне вікно можливостей
З погляду Москви та Пекіна, вікно можливостей для удару по Заходу, ймовірно, ще ніколи не виглядало настільки відкритим. США загрузли у війні з Іраном, їм довелося перекинути значну частину своїх кораблів та літаків з Азії та Європи на Близький Схід, а запаси ракет для ППО скоротилися на дві третини. Через різку політику Дональда Трампа щодо власних союзників розбіжності між США та європейськими членами НАТО досягли максимуму за десятиліття.
У своїй статті Шустер зазначає, що багато військових загроз минулого здавалися неймовірними — аж поки не ставали реальністю. Як приклад він наводить напад Німеччини на СРСР, коли Йосип Сталін до останнього відмовлявся вірити неодноразовим донесенням розвідки та військових про підготовку вторгнення, а також атаку Японії на Перл-Харбор, якої не очікували США і тому виявилися до неї зовсім не готовими.
Водночас загальна тема війни на два фронти для США обговорюється тепер «частіше, ніж раніше», розповів фахівець із військових ігор Массачусетського технологічного інституту Ерік Хегінботам. Однак військових ігор на цю тему досі не проводив жоден із відомих дослідницьких інститутів США та Європи (що, втім, не виключає того, що подібні сценарії могли аналізуватися всередині засекречених структур Пентагону).
Тема ризику війни на кількох фронтах для НАТО останніми місяцями дійсно згадується у публічних заявах високопосадовців. Наприклад, у грудні 2025 року генсек НАТО Марк Рютте в інтерв’ю німецькому таблоїду Bild заявив:
«Китай дивиться на Тайвань, і я абсолютно переконаний, що якщо Китай розпочне військові дії проти Тайваню, він підштовхне свого молодшого партнера — Росію під керівництвом Путіна — до того, щоб зайняти нас тут, у Європі».
Моделювання сценаріїв
У 2023 році дослідницький інститут Pacific Forum організував серію теоретичних командно-штабних навчань, за легендою яких Китай атакував Тайвань, а КНДР, скориставшись моментом, вторглася до Південної Кореї — і обидва союзники запросили допомогу у США.
«Ми ледве встигали реагувати та розподіляти завдання. І ми навіть не говорили про Європу. Я можу лише уявити, що сталося б, якби туди ще додали Росію», — розповів президент Pacific Forum Девід Санторо.
Один із найдокладніших публічних аналізів можливої відповіді Заходу на напад Росії та Китаю представив чеський дослідницький інститут Values Center for Security Policy. Першу військову гру на цю тему там змоделювали ще навесні 2024 року, а загалом організували близько 20 раундів за участю експертів із різних країн.
Один із базових сценаріїв виглядає так: Китай забороняє експорт сировини, необхідної для оборонної промисловості Європи. Через п’ять місяців, коли європейські підприємства вичерпують запаси і припиняють виробництво озброєнь, Росія, яка отримала повний доступ до китайських ресурсів, вторгається в одну з країн НАТО у Східній Європі.
Результати цих симуляцій виявилися тривожними: практично в кожному сценарії США віддавали пріоритет китайській загрозі та перекидали значні сили з Європи до Азії, залишаючи європейських союзників сам на сам із Росією.
Директор Values Center for Security Policy Якуб Янда наголошує: усі ці моделювання наочно демонструють необхідність єдності Заходу. Адже якщо Росія і Китай діятимуть узгоджено, а між США та Європою посиляться розбіжності, перспективи Заходу «почнуть виглядати похмуро».
