Бельгія визначилася з “червоними лініями” стосовно використання російських активів для фінансування репараційного “кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. Зокрема, йдеться й про угоду між країнами Євросоюзу про розподіл усіх ризиків, пов’язаних із цим планом, на суму, що перевищує 170 млрд євро. Про це повідомляє американське видання Politico.
Влада Євросоюзу поспішає розвіяти побоювання Бельгії з приводу кредиту напередодні важливого саміту 23 жовтня, адже досягнення політичної угоди на цій зустрічі відкриє шлях для юридичного оформлення такого рішення.
Бельгія має найбільші інтереси: на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігається більша частина заморожених російських державних активів.
Офіційний Брюссель боїться відповідальності за будь-які юридичні та фінансові претензії з боку РФ і тому хоче, щоб усі країни Євросоюзу надали гарантії за цим кредитом, оскільки “арбітражні процедури можуть виникнути через роки”.
Бельгійський прем’єр Барт де Вевер висунув країнам ЄС цілий список, у якому детально викладено “червоні лінії”:
У своїй заяві лідерам ЄС де Вевер припустив, що схема Єврокомісії рівносильна конфіскації, що спростовує позицію про те, що її кредит не буде пов’язаний із вилученням державних активів Росії.
Він побоюється, що схема Єврокомісії може порушити двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, підписані на завершальному етапі холодної війни в 1989 році.
Також, на його думку, операція може спонукати китайських інвесторів зняти свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть бути конфісковані в майбутньому.
“Заява прем’єр-міністра Бельгії викликала безліч складних запитань, які ще вивчаються. Зрештою, гарантії мають бути надійними”, – зауважив у коментарі виданню високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності.