Момент звернення військовослужбовця, котрий самовільно залишив місце служби, до Військової спеціалізованої прокуратури з проханням вирішити питання щодо подальшого проходження ним служби свідчить про припинення злочину. Про це мовиться у висновку Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду.
У кримінальному провадженні місцевий суд визнав військовослужбовця винуватим і засудив за самовільне залишення місця служби без поважних причин.
Суд першої інстанції на підставі ст. 75 КК України звільнив засудженого від відбування заходу примусу з випробуванням. Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначеного покарання й ухвалив новий вирок, яким призначив засудженому за ч. 5 ст. 407 ККУ (самовільне залишення військової частини) покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що апеляційний суд неправомірно погіршив становище засудженого, не додержав приписів ч. 2 ст. 5 КК України і не врахував факту вчинення злочину до набрання чинності законом від 13 грудня 2022 року № 2839-IX “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”, котрим заборонено застосування ст. 75 КК України за злочини, передбачені ст. 407 КК України.
Скасовуючи вирок апеляційного суду і призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, Верховний суд вказав, що, за матеріалами кримінального провадження, засуджений до того, як повідомив у травні 2023 року ТУ ДБР про самовільне залишення місця служби, з цього ж приводу 15 серпня 2022 року звернувся до спеціалізованої прокуратури у галузі оборони. За змістом представленого в справі звернення засудженого, він виклав обставини залишення військової частини і просив вирішити питання щодо подальшого проходження військової служби. Згідно з повідомленням Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку від 12 жовтня 2022 року, подану заяву для розгляду було скеровано до Донецького зонального відділу. Наведені документи долучено до справи під час судового розгляду, їх належність і допустимість сторони не оспорювали.
Такі фактичні дані, попри те, що мають значення і впливають на загальну справедливість ухваленого судового рішення, не отримали належної оцінки за наслідками апеляційного провадження. У новому вироку не міститься переконливих аргументів, які без сумніву доводили б, що факт звернення військовослужбовця до органів прокуратури 15 серпня 2022 року не тягне жодних правових наслідків, зважаючи також на роз’яснення, опубліковані на офіційному вебсайті Міністерства оборони, за якими з питань наміру повернутися на службу військовий може звернутися, зокрема, до військової спеціалізованої прокуратури.
Звідси випливає, що не є безспірними висновки апеляційного суду щодо припинення злочину після набрання чинності законом № 2839-IX “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”, вказали у висновку.
