Ізраїль заявив про повернення останнього заручника з Сектора Гази, що відкриває шлях до другої фази режиму припинення вогню між Ізраїлем та угрупованням ХАМАС. Про це повідомдяє ABC news.
У понеділок ізраїльська сторона повідомила, що були ідентифіковані останки останнього заручника, який перебував у Газі. Про це оголосили після того, як напередодні уряд Ізраїлю заявив про проведення “масштабної операції” на кладовищі на півночі Сектора Гази з метою пошуку останків полціянта Рана Гвілі. 24-річний чоловік загинув у бою з силами ХАМАСу під час нападу 7 жовтня 2023 року.
Повернення всіх заручників – як живих, так і загиблих – було ключовою умовою першої фази режиму припинення вогню. Родина Гвілі закликала уряд Ізраїлю не переходити до другої фази угоди, доки його останки не будуть знайдені та повернуті.
Ізраїль і ХАМАС перебувають під тиском посередників у переговорах, зокрема адміністрації президента США Дональда Трампа, щодо переходу до другої фази перемир’я, досягнутого за посередництва Вашингтона. Режим припинення вогню набув чинності 10 жовтня.
Ізраїль неодноразово звинувачував ХАМАС у затягуванні процесу повернення останнього заручника. Своєю чергою, ХАМАС заявляв, що надав усю наявну в нього інформацію щодо місця перебування останків Гвілі, та звинувачував Ізраїль у перешкоджанні пошуковим роботам у районах Гази, які перебувають під контролем ізраїльських військових.
Обидві сторони з моменту набуття чинності перемир’я звинувачують одна одну у його порушеннях.
Речник ХАМАС Хазем Касем заявив, що повернення тіла Гвілі “підтверджує прихильність ХАМАС усім пунктам угоди про припинення війни в Секторі Гази”. Він також закликав посередників, зокрема США, змусити Ізраїль припинити порушення угоди та виконати взяті на себе зобов’язання.
Друга фаза угоди передбачає створення міжнародних стабілізаційних сил, формування технократичного палестинського уряду та роззброєння ХАМАС. Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що у разі відмови ХАМАС від роззброєння наслідки будуть серйозними.
Водночас Трамп оголосив про запуск Ради миру, до якої він запросив десятки країн для участі в зусиллях із врегулювання конфліктів на Близькому Сході.