В МВФ вважають, що тривалі бойові дії на Близькому Сході можуть негативно вплинути на світову економіку. Які саме ризики існують та як вони позначаться на економіці України? Чому МВФ прогнозує кризу? МВФ попереджає про можливе сповільнення світової економіки та зростання інфляції, якщо конфлікт на Близькому Сході затягнеться. “Якщо новий конфлікт виявиться затяжним, він має очевидний потенціал вплинути на ринок, зростання та інфляцію, ставлячи нові вимоги до політиків”, – сказала директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва. Основною причиною кризи можуть стати перебої у постачанні нафти через Ормузьку протоку та дестабілізація енергетичних ринків через військові дії в регіоні.
За словами Георгієвої, через протоку проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та СПГ, включно з половиною імпорту нафти в Азію та чвертю постачань СПГ.
Блокування іранцями протоки вже призвело до серйозного зростання цін на нафту. У понеділок ціна бареля сировини досягла 120 дол., після чого частково коригувалася на тлі ескалації конфлікту.
В МВФ кажуть, що здорожчання енергоресурсів автоматично прискорює інфляцію у більшості країн світу. “10%-ве зростання цін на енергоносії протягом року додасть 40 базисних пунктів до світової інфляції та уповільнить економічне зростання”, – перерахувала потенційні економічні наслідки Георгієва. За її словами, наслідки можуть проявлятися навіть після завершення конфліктучерез перспективу подальшої невизначеності.
Додатковим фактором ризику є оголошена президентом США Дональдом Трампом тарифна війна. Вона може підірвати стабільність світової економіки. Які є економічні ризики? МВФ наразі прогнозує зростання світової економіки на 3,3% у 2026 р., проте ці цифри можуть бути переглянуті у квітні.
Поєднання тарифів та війни на Близькому Сході створює для світу три головні проблеми.
По-перше, це глобальна інфляція. Дорога нафта через конфлікт та дорогі товари через мита змушують центральні банки тримати високі відсоткові ставки. Це здорожує кредити для бізнесу та гальмує споживання.
По-друге, це руйнування логістики. Закриття шляхів на Близькому Сході та торговельні бар’єри змушують компанії переплачувати за доставку та шукати нових постачальників, що підвищує собівартість усього – від техніки до продуктів.
По-третє, це фрагментація ринків. Замість єдиної глобальної торгівлі світ розпадається на закриті блоки. Це знижує загальну ефективність економіки, оскільки інвестиції тепер ідуть не туди, де вигідно, а туди, де безпечніше політично. Хто вже постраждав найбільше? Війна з Іраном вже спричинила відтік іноземних інвестицій. Найбільше постраждали технологічні сектори Південної Кореї та Тайваню, де інвестори продали акції на мільярди доларів.
Окрім Південної Кореї та Тайваню, значних збитків зазнали й інші великі економіки.
Японія зафіксувала різке падіння індексу Nikkei, оскільки інвестори побоюються дефіциту енергоносіїв через критичну залежність країни від постачань через Ормузьку протоку.
Китайські технологічні гіганти також опинилися під тиском, адже Китай купує близько 90% іранського експорту нафти, і будь-яке порушення логістики б’є по промислових потужностях країни.
В Індії національна валюта впала відносно долара. Для індійської економіки війна означає не лише дороге пальне, а й пряму загрозу інвестиціям у стратегічні об’єкти регіону, зокрема в іранський порт Чабахар.
Навіть країни Перської затоки, такі як ОАЕ, Катар та Саудівська Аравія, відчули відтік капіталу.
США теж відчули удар через падіння акцій техгігантів та зростання внутрішніх цін на пальне, що знову підігріло інфляцію. Фінансовий сектор постраждав від загальної нестабільності на світових ринках.
ЄС зазнав збитків через подорожчання енергоносіїв та логістичний хаос, що вдарило по промисловості Німеччини та Італії. Європейські банки також зафіксували втрати через заморожування інвестиційних проєктів у регіоні конфлікту. Як вплине на Україну? Для України конфлікт на Близькому Сході несе три головні загрози.
По-перше, це економічний удар: стрибок світових цін на нафту понад 115 дол. за барель автоматично піднімає ціни на пальне на українських АЗС, що провокує здорожчання логістики та продуктів харчування. По-друге, виникає гостра конкуренція за військову допомогу, оскільки США та союзники змушені ділити дефіцитні ракети ППО та боєприпаси між двома фронтами.
Найбільшим ризиком є стратегічне посилення агресора. Високі ціни на енергоносії дозволяють Росії отримувати надприбутки для фінансування війни в обхід санкцій. Водночас увага політиків зміщується на події довкола Ірану, що ускладнює просування українських інтересів та отримання нових пакетів фінансової підтримки. Що робити? Глава МВФ закликала країни Азії зміцнювати внутрішню інтеграцію та знижувати торговельні бар’єри, щоб мінімізувати залежність від зовнішніх геополітичних факторів. “Немає сенсу нарікати на те, що відбувається поза вашою компетенцією. Зосередьтеся на тому, що у ваших руках, на тому, що ви можете зробити, щоб ваша країна, ваша економіка були в найкращому стані для цього світу, в який ми вступили”,- наголосила Георгієва. Вона закликала уряди готуватися до “нової норми” та посилювати внутрішні політичні й економічні інституції.
Наразі світові лідери та міжнародні інституції зосереджені на трьох ключових напрямах, щоб стримати глобальну кризу.
По-перше, для стабілізації цін країни G7 та Міжнародне енергетичне агентство розпаковують стратегічні запаси нафти. Це має на меті збити паніку на ринку та компенсувати логістичні перебої. Водночас центральні банки змушені тримати високі відсоткові ставки, щоб зупинити нову хвилю інфляції, спричинену дорогою енергією.
По-друге, держави Азії та Європи терміново диверсифікують торговельні шляхи в обхід зони конфлікту. Уряди Південної Кореї та Японії проводять фінансові інтервенції, щоб зупинити втечу інвесторів і стабілізувати національні валюти.
По-третє, на дипломатичному рівні триває тиск на учасників конфлікту для недопущення великої війни.
Головна мета світу – локалізувати протистояння, оскільки повна зупинка торгівлі через Близький Схід загрожує глобальною рецесією. “Чим швидше ми побачимо кінець цього лиха, тим краще для всього світу”, -наголосила Георгієва. Вікторія Хаджирадєва
