Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Таким є прогноз Freedom Finance Global, передає The Moscow Times.
За оцінками аналітиків, через новий механізм стелі, який тепер буде встановлений на 15% нижче за середньоринкові ціни, скарбниця РФ недорахується 1,5 трлн рублів, сировинних податків щорічно. Це близько 18% від суми, яку Мінфін запланував зібрати цього року (8,9 трлн рублів)
“Цей захід здатний чинити помітний тиск на російську економіку, і насамперед на доходи федерального бюджету. Ризики посилюються тим, що країна, як і раніше, сильно залежить від сировинних доходів, а більша частина нафти експортується до держав, де стеля може бути застосована через обмеження доступу до страхування, логістики та фінансових розрахунків”, – зазначає аналітик Freedom Finance Володимир Чернов.
Введена наприкінці 2022 року нафтова “стеля” знаходилася на позначці $60 за барель: за ціни вище нафту з Росії було заборонено возити на західних танкерах та страхувати за допомогою західних фінансових інститутів. Нова стеля, за рішенням Єврокомісії, становитиме $47,6 за бочку, а її наступний перегляд відбудеться за три місяці.
Російський сорт Urals в червні у середньому продавали за кордон $59,8 за барель. Але через санкції ЄС вартість російської нафти може обвалитися в окремих випадках до $45 “при врахуванні логістичних та політичних знижок”.
“Це призведе до подальшого зниження валютних надходжень та посилить фіскальний тиск на економіку РФ”, – зазначає Чернов.
Нафтогазові доходи бюджету вже стрімко падають: за підсумками першого півріччя вони виявилися на 14% нижчими за торішні, а в травні та червні спад у річному вираженні перевищував 30%. Як підсумок: за півроку у скарбниці утворилася “дірка” на 3,8 трлн рублів – у 6 разів більше, ніж за той же період 2024-го.
Як вважають експерти Інституту енергетики та фінансів, зниження стелі цін на нафту “може стати найсерйознішою проблемою” для російського нафтового експорту з моменту запровадження європейського ембарго наприкінці 2022 року.
В останні місяці вартість Urals трималася нижче за стелю, і тому її знову почали активно возити грецькі судноплавні компанії. Вони замінили “тіньові” танкери, які потрапили під санкції та були виключені з нафтової торгівлі. Таких, за даними ІЕФ, вже 426, а це понад половина (55%) від усього дедвейту “тіньового флоту”.
Зазначається, що через знижену стелю ці вантажоперевізники знову відмовляться від російської нафти, а ось замінити їх достатньою кількістю суден “тіньового флоту” вже може і не вийти. Як наслідок, ймовірно “відчутне скорочення морського експорту нафти з РФ, а також різке подорожчання послуг санкційний список західних країн”.
