У статті розглядається важливість вивчення соціальних та емоційних навичок у дітей через ігрове середовище задовго до шкільного віку. Зазначається, що гра не лише розважає, а й сприяє розвитку емоційного інтелекту та соціальних вмінь. Стаття описує основні компоненти соціально-емоційного розвитку, такі як самоусвідомлення, емоційна саморегуляція, емпатія, соціальні навички та відповідальне прийняття рішень. Зазначається, що гра допомагає дітям вчитися через дію, експериментуючи та вивчаючи нові моделі поведінки. Також наголошується, що соціально-емоційна гра має довгострокові результати, включаючи зменшення тривожності, покращення самооцінки та розвиток навичок співпраці та лідерства. Виділяються різні типи ігор, які сприяють розвитку соціальних та емоційних навичок у дітей, такі як рольові ігри, настільні ігри, будівельні і сюжетні ігри, ігри з емоційними картками та рухливі командні ігри.
