Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, пояснивши цей крок потребою захисту від російської агресії. Конвенція стала неспівмірною з реальністю війни, в якій Росія масово застосовує заборонену зброю, не будучи стороною угоди. Про це мовиться в офіційній заяві МЗС у неділю, 29 червня.
Попри те, що у 2005 році Україна ратифікувала Конвенцію, РФ, не будучи державою-учасницею Оттавської конвенції, розв’язала збройну агресію та з 2014 року широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни. Щобільше, з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора.
У відомстві наголосили, що на час підписання та ратифікації такі обставини були відсутні та не могли бути передбачені. Відтак, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Разом з тим, Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією та ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами.
“Збройна агресія Російської Федерації проти України вже змусила низку держав – Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію – переглянути свою позицію та ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції”, – нагадали у заяві.
То, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей – від жахливих російських звірств, Україна “ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією”.
“В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України як держави і українців як нації, Україна змушена надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян та обороні своєї держави. Це стосується зокрема й участі нашої держави у міжнародно-правових документах та механізмах”, – резюмували у МЗС.
