Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про Український національний пантеон”. Про це свідчить картка законопроєкту, опублікована на сайті Верховної Ради.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
“Пантеон є загальнонаціональним місцем пам’яті Українського народу, місцем ушанування найвидатніших представників української нації, які зробили винятковий, історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення і розбудову Української держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності, формування української нації, війська, культури, мистецтва, науки, спорту, становлення української літературної мови, розвиток громадянського суспільства або релігії”, – йдеться у документі.
Пантеон є меморіальним комплексом і розташовується у столиці України – місті Києві.
У законі зазначається, що Пантеон є об’єктом права державної власності і не підлягає приватизації або передачі в оренду. Пантеон розміщується на землях державної власності незалежно від їх категорії та цільового призначення і використовується для цілей, визначених зазначеним законом.
У Пантеоні здійснюється вшанування найвидатніших представників української нації шляхом почесного їх перепоховання, встановлення кенотафів та інших форм ушанування найвидатніших представників української нації.
Юридична особа, яка здійснює управління Пантеоном, забезпечує створення та ведення Книги пам’яті про осіб, ушанованих у Пантеоні, до якої вноситься інформація про таких осіб, а також їхній внесок у здобуття та відновлення незалежності, у державотворення і націєтворення, а також розбудову Української держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності.
Для ухвалення рішень щодо поховання або перепоховання таких осіб передбачається створення спеціальної комісії, яка розглядатиме відповідні питання та залучатиме до роботи істориків, науковців, представників органів влади та інших фахівців.
Документ також визначає випадки, коли може проводитися перепоховання, зокрема якщо останки видатної особи перебувають за кордоном або якщо виникає необхідність вшанувати її на найвищому державному рівні. Для частини випадків встановлюється вимога, щоб із дня смерті особи минув певний строк.
