Україна стала другою за величиною боржницею МВФ у світі. В глобальному списку держав, що опинилися в епіцентрі масштабних економічних та геополітичних потрясінь, наша країна поступається за обсягом запозичень лише Аргентині. Скільки ми винні фонду, кому ще заборгували та наскільки критичною є ситуація? Борг великий, але ситуація контрольована На сьогодні Україна впевнено закріпилася на другій позиції серед найбільших боржників МВФ з показником заборгованості у 15,481 млрд дол. “Такий високий статус у глобальному рейтингу став прямим наслідком повномасштабного вторгнення, яке змусило державу шукати екстрені ресурси для підтримання життєдіяльності”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Стрімке зростання кредитного портфеля зумовлене потребою перекривати критичний дефіцит бюджету, що виник через колосальні витрати на оборону та соціальну сферу на фоні падіння доходів від внутрішнього виробництва та експорту.
У нинішніх реаліях кошти МВФ виступають ключовим інструментом макроекономічної стійкості, адже вони дозволяють утримувати стабільність банківської системи та уникати неконтрольованого друку національної валюти.
Ситуація з накопиченням заборгованості перебуває під постійним наглядом фінансової влади, яка наголошує на важливості виконання зобов’язань для збереження довіри партнерів. “Україна виконує свої зобов’язання, і ми бачимо, що програма з МВФ виконується. На сьогодні ми маємо достатній рівень міжнародних резервів, аби ситуація залишалася абсолютно контрольованою”, – каже голова НБУ України Андрій Пишний Це підкреслює, що попри значні цифри, держава зберігає здатність обслуговувати борги завдяки зовнішній підтримці та зваженій монетарній політиці.
Те, що ситуація є контрольованою наразі підтверджує і те, що Україна продовжує активну співпрацю з Фондом і готується до отримання чергового траншу в червні 2026 р. Якщо оцінювання пройде успішно, Україна зможе отримати 686 млн дол. Аргентина та Єгипет: сусіди України за борговим списком Попри те, що Україна посідає друге місце, вона все ще значно відстає від беззаперечного лідера рейтингу – Аргентини, чий борг перевищує 60 млрд дол. Обсяг запозичень цієї країни настільки великий, що її неможливо порівнювати з іншими державами за звичайними мірками. У світі фінансів Аргентина має унікальний статус “занадто великої, щоб збанкрутувати”, оскільки її борг становить близько 40% від усього кредитного портфеля МВФ. Головною причиною такої аномалії стали десятиліття неефективного фіскального управління та хронічна гіперінфляція. Країна опинилася у замкненому колі, де нові транші спрямовуються переважно на погашення старих зобов’язань та спроби втримати курс песо від повного краху.
Замикає трійку найбільших позичальників Єгипет, чия заборгованість зросла через поєднання демографічного тиску та вразливості до світових цін на продовольство. Будучи найбільшим імпортером пшениці у світі, країна гостро реагує на будь-які коливання ринку, спричинені міжнародними конфліктами. Стрімке зростання населення вимагає від Каїра постійних державних дотацій, що в умовах дефіциту валютних резервів змушує уряд регулярно звертатися до МВФ для проведення складних економічних реформ та стабілізації фінансового сектору. Таким чином, хоча ці три країни очолюють список боржників, кожна з них має власну траєкторію залежності – від воєнної необхідності в Україні до структурних економічних розладів у Латинській Америці та на Близькому Сході. Україна винна не лише МВФ Загальний борговий портфель України вже перетнув психологічну позначку у 100% ВВП, що у грошовому еквіваленті становить приблизно 230–240 млрд дол. Це рекордна сума в історії держави, проте економісти закликають не сприймати цей показник як вирок. Левову частку заборгованості складають зовнішні запозичення, де ключовими кредиторами виступають ЄС із сумою понад 55 млрд євро та США, які надали близько 30 млрд дол.
Попри номінальне зростання цифр, структура цих коштів є унікально вигідною. “У нас більшість – це пільгові кредити, які ми отримуємо під час війни під 1-3% річних. Вони довгі за термінами. Тобто ситуація контрольована”, – пояснює член Ради НБУ Василь Фурман. Він також додає, що важливим є факт перенесення пікових виплат на 2030-ті роки, що суттєво зменшує тиск на бюджет у найближчі критичні роки.
