Парадні ігри, або справжня суть перемир’я Міноборони РФ заявило про односторонній режим припинення вогню 8 та 9 травня, з нагоди річниці перемоги СРСР у так званій “Великій Вітчизняній війні”. “Ми очікуємо, що українська сторона піде за нашим прикладом”, – зазначалося в офіційній заяві, котру оприлюднив Кремльпізно ввечері4 травня. Втім президент України Володимир Зеленський закликав до негайного й безстрокового припинення бойових дійвже з 6 травня.Він наголосив: “абсолютним цинізмом” є те, що Росія “просить про перемир’я, аби провести пропагандистські урочистості, водночас здійснюючи такі ракетні та дронові удари щодня напередодні”. “Росія може припинити вогонь у будь-який момент, і це зупинить війну та наші відповідні дії”, – підкреслив президент. Але вже вночі 6 травня РФздійснила масштабну атаку по Україні: за даними Повітряних сил ЗСУ, уночі було випущено 108 безпілотників різних типів, а також дві балістичні ракети Іскандер-М і одну керовану авіаційну ракету Х-31. Постраждали Донеччина, Харківщина, Дніпровщина, Суми, Сумська область, Чернігівщина, Запоріжжя, Херсон. Особливо боляче, що зранку того ж дня ворожі дрони поцілили у будівлю дитячого садка у Сумах.
При цьому представник української державної компанії Нафтогаз повідомив FinancialTimes, що внаслідок російських авіаударів по об’єктах у Полтавській та Харківській областях загинули троє працівників компанії та двоє рятувальників. Ще 37 осіббуло поранено, а підприємства зазнали “значних руйнувань та втрат виробництва”.
Загалом же, за даними моніторингової місії ООН, з початку травня в Україні від рук окупантів вже загинуло 70 цивільних осіб.
Між тим у FTзазначають, що заклик Зеленського до більш раннього та тривалого режиму тиші мав продемонструвати відкритість України до деескалації та водночас перевірити, чи готовий Путін перейти від символічного перемир’я до реального припинення бойових дій. Відповідь на це питання очевидна.
Втім джерела видання також пояснили, що Зеленський хотів продемонструвати суперечливість позиції Кремля:адже Путін вимагає гарантій безпеки для проведення параду, паралельно продовжуючи наступ проти України. “День Перемоги вже давно використовується Кремлем для демонстрації військової могутності та національної єдності. За правління Путіна це свято стало засобом для подання вторгнення в Україну як продовження Великої Вітчизняної війни СРСР проти фашизму – саме так у Росії називають Другу світову війну”, – наголосили автори матеріалу. У публікації також йдеться про те, що пропозиції щодо перемир’я могли бути пов’язані з побоюваннями за безпеку самого Путіна. Адже через ризики атак українських безпілотників влада РФ скоротила масштаби традиційного параду на Червоній площі. Що стоїть за погрозою “страшної помсти”? Водночас російське МЗС заявило, що будь-які спроби України зірвати суботні заходи у Москві можуть спричинити “масований ракетний удар по центру Києва”, по так званим “центрам прийняття рішень”.
Зокрема, речниця російського МЗС Марія Захарова вдалася до залякувань на адресу іноземних представництв у столиці Україний закликала до їх негайної евакуації.Що, правда, ніякої паніки у Києві не спричинило.
Також повідомлялося, що у Держдумі РФ емоційно відреагували на пропозицію Зеленського щодо перемир’я. Там назвали її “тактичним вивертом” та висловили сумніви щодо справжніх намірів української сторони.
Але попри те, що держава-агресорка РФ так і не пристала на пропозицію припинення вогню, оголошену президентом України опівночі 6 травня, у Кремлі нахабно продовжують вимагативід нас”режиму тиші”під час святкування так званого “Дня Перемоги”9 травня.
Тим часом Україна не сидить, склавши рук, що і є єдино вірним, справедливим рішенням у даному випадку.
“Жах та страх опустилися на Росію цієї ночі” (7 травня – ред.), зауважив журналіст Олександр Кушнарь на YouTube-каналі Newsader. Й розповів про це більш докладно. “Музика війни прогриміла в низці російських регіонів: Підмосков’я, Самарська, Тверська, Брянська області, Чуваська республіка та інші райони та регіони російського терористичного режиму. Скрізь гуркіт, пожежі, вибухи, виття, плач, сльози та прокляття з боку місцевого населення на адресу України, яку вони понад чотири роки поспіль намагалися зламати і яка сама тепер ламає Росію вздовж поперек на психологічному, військово-технічному та економічному рівнях. Тільки погляньте, як російські пропагандисти висвітлюють те, що сталося: мовляв, 347 українських БПЛА налетіли”, – сказав він. Однак найцікавіше у ніч проти 7 травня все ж відбулося у Підмосков’ї, а саме у Нарофомінську, продовжив він. Там українські дрони дісталися до ключового військово-логістичного пункту міноборони Росії. “Отже, удар по Нарофомінську – містечку, що знаходиться на відстані 70 км від центру російської столиці. Це поряд із МКАдом, насправді. Тобто, це район міцної системи ППО Росії. Ну подумаєш, якісь там українські дрончики, але вона не змогла зупинити”, – зауважив Кушнарь. При цьому важливість ураженого об’єкту переоцінити складно, підкреслив він. “Йдеться про супервоєнний склад. Називається він ПЛК Нара. Хороша назва для країни, у якої нари є і символом, і практичним, так би мовити, предметом, що характеризує те, що відбувалося у всій російській історії: країна, що сидить на нарах. Отже, Нара – що це таке? Це передовий виробничо-логістичний комплекс Міноборони Росії, який був створений як заміна старої радянської системи армійських складів. Розташований на території військового містечка номер три і займає 200 га. Величезний”, – повідомив він. І найбільша цікавість у тому, що ПЛК Нара використовується… так, для забезпечення та логістики при підготовці до того самого “параду Перемоги” на Червоній площі. Тобто, Україна почала “готуватися” до російського параду так само заздалегідь, як і самі рашисти.
Таким чином, ані благання Путіна про захист, висловлені ним у нещодавній “прекрасній” розмові телефоном з президентом США Дональдом Трампом, ані погрози й залякування на адресу України нічого Москві поки не дали.
А щодо того, чи слід Україні бити по Червоній площі у день параду – “точки зору вчених” розійшлися. Частина експертів наголошує на доречності такого рішення, бо це десакралізує російську владу. Інші ж вважають, що краще нам у цей час добре вдарити по умовній “Єлабузі”, бо там якраз немає ППО, стягнутого до Москви. Що ж буде насправді, вже невдовзі побачимо.
Ірина Носальська
